Проблема спадкоємності в складних сімейних відносинах

В Україні спадкування регулюється Цивільним кодексом України (ЦКУ). У разі смерті особи, спадщина відкривається для всіх законних спадкоємців, незалежно від сімейних обставин, які існували за життя спадкодавця.

По-перше, у разі, якщо заповіт не був нотаріально завірений, він не має юридичної сили, оскільки відповідно до статті 1247 ЦКУ, заповіт має бути складений у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання та підписаний особисто заповідачем. Він також підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 1248 ЦКУ).

По-друге, оскільки шлюб не був офіційно розірваний, обидва подружжя залишаються законними спадкоємцями першої черги (стаття 1261 ЦКУ). Це означає, що перша дружина має право на частку в спадщині.

Щодо дітей: діти від першого шлюбу є законними спадкоємцями першої черги (стаття 1261 ЦКУ). Діти, які були усиновлені в другому шлюбі, але не визнані офіційно дітьми померлого, не вважаються його спадкоємцями за законом. Однак, якщо усиновлення було оформлено відповідно до законодавства, вони можуть претендувати на спадщину як усиновлені діти (стаття 1261 ЦКУ).

Таким чином, у цій ситуації, спадкоємцями будуть перша дружина і діти від першого шлюбу, а також усиновлені діти від другого шлюбу, якщо усиновлення було юридично оформлено. Розподіл спадщини між спадкоємцями першої черги відбувається в рівних частках (стаття 1267 ЦКУ).